Підтримка військових, безпека та допомога вінничанам і переселенцям, а великі проєкти на майбутнє – Сергій Моргунов підбив підсумки року

Новини Вінниці / Підтримка військових, безпека та допомога вінничанам і переселенцям, а великі проєкти на майбутнє – Сергій Моргунов підбив підсумки року

Остання сесія у цьому році – привід для звіту міського голови Вінниці Сергія Моргунова. Очільник міста розповів, як прожив воєнний рік обласний центр, а також торкнувся планів на 2023-ій.

Великі проекти будуть після перемоги. В 2022 році у Вінниці вчились жити в умовах військового часу: переживали наслідки ракетних ударів, організовували укриття, пункти обігріву, купували генератори, намагались вчитися та працювати в нових умовах, позбувалися радянської спадщини, а головне – робили все для підтримки військових.

В 2023 році Вінниця зосередиться на допомозі військовим, захисті городян, роботі з інвесторами для забезпечення вінничан робочими місцями та підтримці роботи життєво важливих сфер міста.

Бюджет Вінниці-2023, як і попередній, буде соціально спрямованим. Про це повідомив під час чергової сесії міської ради Вінницький міський голова Сергій Моргунов. 47 % всіх видатків загального фонду направляється на утримання соціально-культурної сфери та соціальний захист населення.

«Бюджет 2023 року є бюджетом, який забезпечить стабільне функціонування всіх галузей громади в умовах воєнного стану. Але формуємо його так, щоб після завершення воєнного стану він став і бюджетом розвитку. На наші плани впливатиме загальна ситуація в країні та її фінансово-економічна спроможність, динаміка військових дій та інші чинники» - повідомив Вінницький міський голова Сергій Моргунов, підбиваючи підсумки минулого року та говорячи про перспективу на наступний.

Отже, 10 місяців гострої фази війни. Якими вони були.

Лютий/березень. Блокпости, військові на вулицях, комендантська година. Десятки тисяч переселенців. Перші ракетні обстріли. Перші втрати.

Наше мирне місто, яке мало стратегію розвитку не на рік чи два, а на 10 вперед, змушено коригувати свої плани в умовах воєнного часу.

В перші дні міська рада терміново перелаштовувала роботу всього управлінського механізму Вінниці – були внесені зміни в міські програми і перерозподілені кошти на потреби оборони.

Реалізацію стратегічних планів поставили на паузу і зосередились на оперативних завданнях.

Серед пріоритетних завдань були: безпека мешканців та підтримка ЗСУ; соціальний захист; міжнародна співпраця, яка посилювала можливості міста; стабільність критичної інфраструктури; економіка; порядок.

Підтримка військових та запобігання надзвичайним ситуаціям

З перших днів війни першочерговим завданням стали: укріплення міста, допомога військовим, забезпечення оповіщення про загрози, створення умов для безпечного перебування в комунальних закладах, щоб могли працювати садки, школи, лікарні.

«Ми згуртувались навколо Президента і вищого керівництва держави. Об’єднались три гілки влади: військова адміністрація на чолі з Сергієм Борзовим, обласна рада на чолі з Вячеславом Соколовим, ну і, звичайно, ви, шановні депутати і в цілому виконавчі органи Вінницької міської ради» - зазначив Сергій Моргунов.

Змінилися пріоритети в бюджетному фінансуванні. Видатки були переорієнтовані на підтримку захисників - 35,4 млн грн, військові облігації - 400 млн грн, капітальний ремонт укриттів установ бюджетної сфери - 192 млн грн.

На фронт громада спрямовувала і продовжує передавати все, що може знадобитись та допомогти захисникам: від шанцевого інструменту до дронів, специфічного професійного обладнання та автівок.

Ми відправили і продовжуємо відправляти на фронт сотні тонн допомоги. Підтримуємо військових продуктами та засобами гігієни.

Найбільший запит від захисників – це шанцевий інструмент - з цим постійно допомагаємо, запчастини до автомобілів, маскувальні сітки, плівка, різне спорядження. А з настанням холодів – буржуйки та генератори.

Для посилення безпеки в місті - надавали підтримку національній поліції та ДСНС.

В наступному році Вінниця планує збільшити розмір допомоги військовим до 100 млн грн. Зважаючи на те, що війна в країні триває, а ворог не перестає наносити удари по критичній інфраструктурі та іншим об’єктам, в міському бюджеті на 2023 рік передбачено 180 мільйонів гривень на заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та захист населення від них.

Створили запас продуктів

Як повідомив міський голова, у Вінниці, ще в перші дні війни, коли, здавалось, що місто завмерло, влада звернулась до бізнесу з закликами повертатися до роботи. Тоді ж, спільними зусиллями, почали вирішувати питання логістики, завдяки цьому і дотепер в місті, на полицях магазинів, вдалось забезпечити стабільне надходження основних видів товарів.

«Ми не можемо передбачати розвиток подій, але можемо робити конкретні кроки на випередження, - зауважує мер. - Мова йде про створення матеріального резерву нашої громади. В перший же місяць ми сформували запаси таких стратегічних продуктів, як борошно, цукор, олія, сіль, вода. І навіть змогли направити частину для потреб міст, які перебувають в епіцентрі бойових дій чи гуманітарної кризи, а також наших захисників. Та ж ситуація з сіллю – ще у березні ми налагодили поставки, коли тільки розуміли, що є такий виклик. Головне, що підприємства харчопрому та торговельні мережі не зупинились і могли забезпечити відповідні потреби».

Безпека, оповіщення населення, укриття

У Вінниці одна із найкращих систем оповіщення в країні. Її збудували за кілька років до війни, замінивши старе обладнання, яке було встановлене в місті ще в радянські часи.

Тому замість екстреного приведення до ладу гучномовців, як це відбувалось в інших містах, у Вінниці спрямовували кошти на обслуговування існуючої (адже через навантаження необхідно постійно замінювати деякі елементи системи).

Також в місті створили резервну систему оповіщення, яка задіюватиметься у разі виведення з ладу основної.

Минулого року у Вінниці сторно фонд захисних споруд. Щоб люди під час тривоги могли швидко дістатись до найближчого укриття, у Вінниці розробили онлайн-мапу укриттів. До неї увійшло понад 1000 об’єктів різних форм власності.

Освіта. Діти потрохи повертаються в школи

Основною вимогою для навчання офлайн в умовах війни є наявність укриттів у закладах освіти.

На початок грудня в місті створені умови для офлайн-навчання у 35 школах, та 30 дитячих садках.

Для закладів освіти було придбано 83 генератори. 20 генераторів закупили для закладів культури та підліткових клубів.

Чергові садочки громади відвідує близько трьох тисяч дітей. У школах офлайн-форматі навчається 15% учнів. Для порівняння, на початку літа на офлайн-формат навчання дітей були згодні лише 2,3% батьків.

Стабільність критичної інфраструктури

З перших днів війни ще одним із пріоритетних завдань міської влади - забезпечення роботи критичної інфраструктури міста. Потрібно було підтримувати подачу тепла та гарячої води до завершення опалювального сезону, зберегти стабільність роботи громадського транспорту та комунальних підприємств, вивезення відходів, прибирання міста, ліквідація аварійних ситуацій і т.п.

Влітку, розуміючи, що в новий опалювальний період ворог буде бити по інфраструктурі, в місті був створений Оперативний штаб з підготовки до опалювального сезону.

«Ми достатньо серйозно підготувалися, в першу чергу ми тоді зрозуміли, що нам необхідні альтернативні джерела живлення – маю на увазі генератори. Ми тоді, мабуть, найперші в Україні зрозуміли, що їх потрібно швидко придбати, бо вже на сьогодні спостерігається їхній серйозний дефіцит. Тільки для «Вінницяміськтеплоенерго» ми закупили близько 270 генераторів різної потужності, щоб працювали наші котельні, індивідуальні теплові пункти. Паралельно ми роз’яснювали людям, щоб вони об’єднувалися та купували генератори для своїх будинків, щоб в своїх найпростіших укриттях створювали пункти обігріву. І дякую, що багато хто відгукнувся на таку ініціативу», – каже С.Моргунов.

В результаті місто закупило майже 412 генераторів різної потужності. Крім цього Вінниця отримала генератори від закордонних партнерів: один потужний – з Чехії, 32 – від фонду USAID, два - від латвійського міста Венспілс. Також такі пристрої надійшли в комплексах від Карлсруе та Мюнстера.

В багатоповерхівках було розгорнуто програму повернення 50% від вартості купленого генератора шляхом виконання ремонтів на дану суму. Наразі 21 ОСББ вже скористались такою можливістю.

Пункти незламності та міжнародна допомога

За словами міського голови Сергія Моргунова, завдяки завчасній підготовці у Вінниці, на момент першого блекауту, вдалось швидко розгорнути пункти обігріву де, городяни могли підзарядити свої мобільні гаджети, під’єднатися до інтернету та випити гарячого чаю.

Зараз в місті діє 112 пунктів незламності. Але, як зазначає очільник обласного центру, у випадку кризової ситуації у Вінниці готові розгорнути додатково ще близько 50 пунктів, в тому числі в укриттях дитячих садків. Такі укриття можуть бути розраховані в першу чергу для мам з маленькими дітьми.

Під час засідання сесії, міський голова висловив подяку закордонним партнерам, які відгукнулися на прохання Вінниці про допомогу.

Загалом протягом року Вінницю підтримувало більше 12 організацій і фондів.

Також місто отримувало гуманітарну допомогу з Кельце, Паневежиса, Радома, Ополе, Тарнува, Любліна, Познані, Варшави, Карлсруе, Цюріха, Мюнстера, Венспілса, з міст Македонії, Бельгії, США та інших.

Допомога міста Карлсруе склала десять комплектів – це не просто палатки, це комплекти з генераторами, нагрівачами води, електроплитами, обігрівачами, розкладушками та іншим обладнанням.

«Хочу окремо зупинитися на наших польських містах-партнерах. Наприклад, в перший же день мені зателефонував міський голова міста Кельце, нашого побратима, Богда Вєнта і запитав: - «що тобі потрібно», - розповів Сергій Моргунов. - Ми тоді визначили основний перелік обладнання, продуктів харчування та іншої допомоги. За цей час вони нам вже відправили шість поставок».

В рамках співпраці зі Швейцарією, яка є багаторічним партнером Вінниці впродовж 15 років, місто отримало продовольчий гуманітарний вантаж від швейцарської гуманітарної місії

1300 тонн продуктів харчування. Важливо, що Швейцарія спрямувала гроші в українську економіку, і всі продукти були закуплені саме в українських виробників.

Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб

З початку повномасштабної війни Вінниця стала гуманітарним хабом.

«Для координації зусиль та підвищення ефективності допомоги тим, хто цього потребує, ми з головою Вінницької обласної ради Вячеславом Соколовим створили у Вінниці Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб, який очолив Володимир Гройсман, - зазначив Сергій Моргунов. – Працівники міської ради, волонтери і ви, депутати, стали координаторами штабу і всі разом працюємо по цей день, щоб допомогти всім, хто цього потребує. В результаті, через гуманітарний штаб розподілено тисячі тонн допомоги».

Вінничани важливі

За словами міського голови, під час війни у Вінниці продовжили започатковану в часи, коли лютував ковід, ініціативу “вінничани важливі”.

Завдяки координації зусиль з Міжрегіональним координаційним гуманітарним, близько 36 тисяч мешканців вінницької громади отримали продуктові набори. Серед них - пенсіонери з пенсією до трьох тисяч гривень, вінничани з інвалідністю ІІ та ІІІ груп, доглядачі за важкохворими дітьми та інші.

974 багатодітні родини вінничан з низьким рівнем доходів, користуються пільгою на житлово-комунальні послуги, отримали допомогу у вигляді продуктів харчування.

Допомога людям, які вимушені були залишити свої домівки

З початку повномасштабної війни, через Вінницю проїхало більше 500 тисяч людей. При цьому, в пікові періоди, мова йшла про близько 20 тисяч людей лише за добу.

Наразі Вінниця стала прихистком для понад 46 тисяч переселенців, з них – 12 тисяч дітей.

Понад 20 тисяч родин отримали допомогу у Вінницькому міському центрі наданні благодійної допомоги. Тут було роздано 25 000 продуктових наборів.

В місті також створили Довідник та дорожню карту для переселенців. Діє гуманітарний Центр речей для ВПО, де люди могли взяти необхідний одяг для дорослих та дітей, взуття, іграшки. Центр відвідало понад 55 000 вимушених переселенців.

У місті також функціонує інформаційно-гуманітарний хаб «Я - Маріуполь» та координаційний центр «Херсон – це Україна».

Вінницька міська рада сприяла в організації відпочинку переселенців в оздоровчому центрі «ЯМаріуполь. Родина», де мали можливість відпочити 940 дітей та дорослих з окупованого Маріуполя.

Також у Вінниці шукають шляхи покращення житлових умов вимушених переселенців. У співпраці з французькою гуманітарною організацією ACTED вдалося оновити кімнати у гуртожитку ЦПТО №1. Тут зможуть жити більше 70 людей (сім’ї з дітьми). Товариство GIZ виділило 120 тис. євро на ремонт гуртожитку по вулиці Стрілецькій. Ще два поверхи у цьому гуртожитку ремонтує ACTED.

Громади – громадам

«Вінниця – опорне місто. Наше місто не знає, що таке артилерійний обстріл, вуличні бої, окупація. Але є громади, яким на власному досвіді відчули це. Тому Вінниця протягом року постійно допомагала їм. В рамках гуманітарного штабу у Вінниці створили Центр надання гуманітарної допомоги, де приймають вантажі, сортують та відправляють тим, кому вони найнеобхідніший. В результаті його діяльності з Вінниці відправляли м'ясо, продукти харчування, засоби гігієни у Запоріжжя, Київ, Харків, Миколаїв, Чернігів, Дніпро, Херсон, для працівників на Чорнобильській АЕС, в Донецьку та Луганську область. Вінниця доєдналась до проекту “Разом”, в рамках якого допомагає відновитись після ворожої окупації місту Балаклія. Вінничани-волонтери збирають і відправляють туди гуманітарну допомогу. Ми відправили 12 тонн дизельного палива, 9 тонн бензину і 2 генератори. З міського бюджету виділили 10 млн грн на відбудову зруйнованих будинків Балаклії. Ліквідація наслідків ракетного удару 14 липня «Вінниця ніколи не пробачить російським нелюдам 14 липня, коли внаслідок ракетних ударів загинули люди, – зауважує міський голова. – Крім Будинку побуту та Будинку Офіцерів, було зруйновано близько 80 будівель, які потрібно було відновити до початку опалювального сезону».

За його словами, коштом резервного фонду місцевого бюджету у 30 житлових будинках замінили віконні та дверні блоки в місцях загального користування. У 6 житлових будинках капітально відремонтували покрівлі. До процесу ліквідації наслідків долучилися міжнародні організації та приватні підприємства, які оперативно надали необхідну допомогу. В місті, за словами міського голови, робили все можливе, щоб підтримати сім’ї постраждалих від теракту 14 липня та ракетним ударам по аеропорту.
З бюджету Вінницької громади по 50 тисяч гривень виплатили 19 родинам вінничан, які загинули. По 25 тисяч гривень – вінничанам, що отримали поранення. А це – 50 людей.

Економіка міста в 2022 році

В перші дні війни місто завмерло. Перестали працювати підприємства, через невизначеність зупинився малий і середній бізнес.

Через 10 днів керівництво міста та області закликали усіх повертатись до роботи. Тоді і бізнес і органів влади зорганізувались і стабілізували ситуацію із продовольством в магазинах. А потім до міста почали переїздити підприємства з східних, південних та північних регіонів.

Від початку повномасштабної війни до нашої громади перемістив свої виробничі потужності 251 суб’єкт господарювання з Північних, Південних та Східних регіонів України. На цей час вже 75% релокованих підприємств розпочали свою діяльність. Вони створили в місті 1234 нові робочі місця.

Незважаючи на війну, на території індустріального парку в районі Немирівського шосе, відновила будівництво свого заводу з виробництва спорядження для зимових видів спорту австрійська компанія HEAD.

Група компаній «Аврора» завершила будівництво І черги Логістичного центру.

У Вінниці створили ще один індустріальний парк і визначили через конкурс керуючу компанію - U PARKS. Вона має наміри створити у Вінниці справжню «Харчову кремнієву долину».

Вінницька рада підписала меморандум про співпрацю з компанією «Файєрвуд», яка готова налагодити виробництво поліпропіленової тари та устаткування для виготовлення альтернативних видів палива.

Також відновилось будівництво картонно-паперової фабрики та логічного центру Рошен.

Порядок в місті – ще один пріоритет 2022 року

Хоч війна і внесла корективи у міські плани, в місті необхідно було підтримувати порядок. Тому були скориговані плани і частина тих планів, які були заплановані на цей рік, реалізували.

Серед великих проектів • капітальний ремонт перехрестя Оводова-Коріатовичів • капітальний ремонт ділянки Якова Шепеля (із заміною інженерних мереж) • капітальний ремонт ділянки дороги, яка сполучає вулицю Сергія Зулінського та Житомирське шосе (з початком повномасштабного вторгнення роботи були призупинені, але проєкт все ж вдалось реалізувати). • за рахунок співфінансування в 2022 році заасфальтовано ділянки на 21 вулиці • вдалось відновити реконструкцію парку «Хімік» за підтримки GIZ, Урядів Німеччини та Швейцарії. Роботи тривають.

В житловому фонді міста, комунальники продовжували ремонтувати мережі тепло- та водопостачання на прибудинкових територіях.
Замінили труби на десяти прибудинкових територіях.

За програмою співфінансування оновили вісім прибудинкових територій. Капітально відремонтували покрівлі у 19 житлових будинках. У 18 житлових будинках виконано капітальний ремонт інженерних мереж. У дворах житлових будинків висадили тисячу молодих дерев. В 21 житловому будинку, після створення ОСББ, проведено безкоштовний капітальний ремонт одного з конструктивних елементів будинку.

Без радянської ностальгії

За словами Сергія Моргунова, війна змусила багатьох переглянути свої попередні погляди. Якщо раніше українці досить лояльно ставились до радянського спадку та тієї ідеології, яку він насаджав, то тепер все докорінно змінилось.

«Ми відчули нові потреби людей і запропонували громаді зміни, які допоможуть в переосмисленні наших цінностей і дадуть старт формуванню виключно українського простору в нашій Вінниці, – каже міський голова. – Щоб очистити місто від радянської спадщини, яка міцно закріпилась в назвах топонімів, у Вінниці перейменовано 232 вулиці, провулки, проїзди, тупики тощо».

У Вінниці прибрали пам’ятник Горькому з Центрального парку, забрали пам’ять про “Власть совєтов”, яка десятки років нагадувала про себе в центрі міста у вигляді Меморіалу слави, перемістивши пам’ятник до експозиції краєзнавчого музею.

«Продовжуємо й далі очищати цей простір від кладовища, щоб повернути площі Європейській того значення, яке закладали наші предки 100 років тому. В цьому місці мав бути затишний сквер, а його перетворили його на цвинтар», - каже міський голова..

На завершення свого звіту Вінницький міський голова Сергій Моргунов подякував депутатам, виконавчим органам міської ради за те, що протягом найскладнішого періоду в житті міста всі залишились і працювали задля вінничан і наближення Перемоги. Також Сергій Моргунов подякував всім вінничанам за згуртованість, патріотизм, допомогу захисникам і один одному

Олеся Рудницька

23 грудня, 2022