Левова частка коштів, які уряд пропонує передати армії, – це надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, 18%) з виплат військовим. Зараз ці кошти надходять до бюджетів за місцем розташування військових частин.
Завдяки цьому податку лише в січні-липні 2023 року профіцит фінансових ресурсів в українських громадах сягнув 80,6 млрд грн. Як показала практика, останні не завжди можуть ефективно їх витратити. Особливо, у сільській місцевості, не «звикли» до профіциту.
Передати ці кошти захисникам – вимушене, але короткострокове рішення. Утім, воно навряд чи запрацює без чітких вказівок з центру і може ще більше розбалансувати систему. Скільки грошей мають громади і як вони їх витрачають? В матеріалі «УП» наведена загальна картина.
Профіцит
За 7 місяців 2023 року накопичений профіцит місцевих бюджетів становив 80,6 млрд грн, що на 13 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Для осмислення розміру цієї суми: сформований профіцит співмірний з місячними надходженнями всього держбюджету. Імовірно, ці кошти знову частково витратять у «грудневій гарячці» видатків, як це було в попередні роки.
Може здатися, що надлишок грошей є в усіх громад, але стан місцевих бюджетів неоднаковий. Профіцит понад 10% мають 904 з 1 646 місцевих бюджетів. При цьому 227 громадам коштів не вистачає. Які причини цього явища?
Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів є ПДФО, частина якого йде до держбюджету. Частка ПДФО, що йде в місцеві бюджети, зараховується за місцем юридичної реєстрації роботодавця. Часто це місце не збігається з місцем проживання чи місцем роботи працівника, особливо у великих роботодавців.
Така ситуація і до великої війни створювала перекоси, які потребували виправлення шляхом надання дотації вирівнювання з держбюджету, а також створювала розрив між місцем сплати податків і місцями отримання послуг. Уряд не поспішав змінювати систему через гостроту політичних питань та складність їх впровадження. З 24 лютого 2022 року ця тема відійшла на третій план.
Війна спричинила значну внутрішню міграцію, переміщення бізнесів і суттєве збільшення чисельності військових, з грошового забезпечення яких сплачується ПДФО. За 6 місяців 2023 року «військовий» ПДФО приніс місцевим бюджетам 50 млрд грн – 36% від доходів громад від ПДФО та 15% від усіх їхніх надходжень.
Багато бюджетів від цього виграли, а деякі втратили. Найбільший профіцит серед місцевих бюджетів за перше півріччя має Київ – 13,4 млрд грн. Навіть без «військового» ПДФО надлишок коштів у столичному бюджеті сягає 10,5 млрд грн.
Істотні профіцити мають Харків і Маріуполь (завдяки зменшенню видатків та збереженню надходжень ПДФО від великих платників), Одеса, Дніпро, Львів, Одеська, Харківська, Донецька, Миколаївська області. Без «військового» ПДФО бюджети Харкова, Дніпра та Миколаївської області були б дефіцитними. Якщо казати про Вінниччину, то значний профіцит виник у Гайсині, Кунці та Могилеві-Подільському.
Високі профіцити пов’язані не лише з вищими доходами від «військового» ПДФО. Інша причина – обмеження на витрачання коштів місцевими органами влади.
Економісти ЦЕС змоделювали можливий вплив вилучення «військового» ПДФО на 1 646 місцевих бюджетів. Виявилося, що за незмінних видатків та відсутності корегувальних дотацій і трансфертів у першому півріччі 2023 року кількість громад з дефіцитами бюджетів зросла б до 543 – третини. Глибоко дефіцитними (понад 25% від видатків) стали б 134 бюджети – на 100 більше, ніж зараз.
На що витрачають кошти місцеві бюджети
Для багатьох може стати несподіваною інформація про те, що капітальні видатки в місцевих бюджетах становлять менше 13%. Левова частка припадає на оплату праці, субсидії, поточні трансферти підприємствам та органам держуправління.
За функціональною класифікацією близько 45% видатків ідуть на освіту (фінансуються частково завдяки субвенціям з державного бюджету). Друга найбільша стаття – загальнодержавні функції (48 млрд грн) – це видатки на органи управління та міжбюджетні трансферти.
Економічна діяльність, на яку за пів року витратили 28,2 млрд грн, – це видатки на громадський транспорт і дороги. Функція «духовний та фізичний розвиток», куди потрапляють, наприклад, видатки на стадіони, є третьою найменшою після охорони довкілля та громадського порядку. На неї витратили 11,7 млрд грн.
Замість висновку
Отже, у певної частини місцевих бюджетів – профіцити. Це передусім пов’язано з додатковими доходами від «військового» ПДФО, а також обмеженими можливостями місцевих бюджетів здійснювати видатки.
Аналіз «УП» показує, що перенаправлення «військового» ПДФО з місцевих бюджетів до державного виглядає неоптимальним рішенням. Таке рішення посилить наявні перекоси і загрожуватиме належній роботі органів місцевого самоврядування, які отримали більше повноважень у результаті реформи децентралізації.
Стала бюджетна політика, яка посилить обороноздатність держави, не зашкодивши децентралізації, вимагає давно назрілої зміни підходу до адміністрування та розподілу ПДФО з урахуванням безпекових викликів на основі поглибленого аналізу та обговорення з усіма зацікавленими сторонами.