Рік затягування справ. Як пройшов у Вінниці 2018 рік

Новини Вінниці / Рік затягування справ. Як пройшов у Вінниці 2018 рік

У 2018 році на журналістів Вінниччини нападали мало. Це на щастя. Але поліція провадження відкривати не квапилась, а минулорічні справи і зовсім готова була закрити. Це на жаль. Загалом, рік пройшов спокійно і неквапливо.

У 2018 році на журналістів Вінниччини нападали мало. Це на щастя. Але поліція провадження відкривати не квапилась, а минулорічні справи і зовсім готова була закрити. Це на жаль. Загалом, рік пройшов спокійно і неквапливо.

 

У січні учасник мітингу перешкоджав головному редактору інтернет-видання «Вежа» Андрію Качору вести відеозйомку акції протесту. «Вимагали показати посвідчення, в процесі збили окуляри з обличчя. Потім вже я знову до одного з них підійшов з увімкненою камерою, запитав, чому вони забороняли мені зйомку. Після цього запитання чоловік знову вдарив по камері два рази», – розповів він. Також Андрій розповів, що в поліцію за цим фактом він не звертався. “Після випадку, коли в аналогічній ситуації (з масою свідків та відеодоказами) вони не відкрили провадження (жодне), я до вінницької поліції з цього приводу більше не звертаюся”, – сказав він.

Справді, 12 червня 2017 року у Вінниці охоронець служби безпеки програми «Ревізор» (Новий канал) перешкоджав журналістам «Вежа» Валерії Жовтун і Андрію Качору проводити відеозйомку ревізії кафе. До речі, у Кропивницькому в березні цього року члени команди «Ревізора» забороняли журналісту видання «Кропивницький.ua» Дмитру Семенюку здійснювати фотозйомку.

Стосовно вінницьких подій – правоохоронці провадження закрили ще у 2017 році.

 

У лютому на журналістів у Гайсині чинив тиск місцевий голова райадміністрації Владислав Уткін. Чиновник вперто не бажав, аби у «його» районі була радіостанція, яка виграла відкритий і прозорий конкурс не за правилами самого Уткіна. Громадське мовлення Гайсина – Радіо Лада 101,6 МГц, яке виграло конкурс Національної ради з питань телебачення і радіомовлення на вільну частоту у Гайсині (Вінницька область), скаржилися на голову Гайсинської РДА до Нацради, Президента України та Генерального прокурора. «Як стало зрозуміло з виступів голови РДА В. Уткіна та редактора комунального радіомовлення Л. Воронової, таке рішення не влаштовує місцеву владу. Л. Воронова звинуватила Національну раду в зловживаннях і підтасовках результату конкурсу. Тому вирішили звертатись до Президента України та Генерального прокурора зі скаргою на Нацраду», – зазначав колектив «Лади».

«Це якийсь театр абсурду, – прокоментував ситуацію керівник Радіо Лада Ігор Шевченко. – Перед початком зборів я підійшов до голови РДА з метою прояснити окремі моменти, але почув, що я запізнився на 54 роки і один тиждень (це вік В. Уткіна)… у приміщенні перед загалом він також повторив цю фразу. Слова не надали, причину Уткін заявив чітко і ясно: “Ви потрапили на чуже весілля, вам слова не дадуть, ви тут ніхто, треба було спочатку домовлятись зі мною, а тепер ваше місце в тій кав’ярні, де ви засідали…»

Владислав Уткін уникав коментарів. Проте повідомив журналістам «Власно»,  зауважив, що комунальний радіомовник належить Гайсинській райраді, і все з'ясовувати слід у них. «Дійсно, ми написали звернення до Нацради. У нас є свої радіокомпанії, а частоту надають комусь чужому. Ми ще в грудні прийняли рішення, що будемо вкладати в комунальний радіомовник кошти, щоб його розвивати. І були впевнені в перемозі. Аж тут за кілька тижнів до конкурсу з'явилась приватна компанія "Медіа Дністер", яка зареєстрована в Чечельнику, і вже пів-області мовленням охопила»,  – зауважив голова Гайсинської райради Григорій Боровий.

Влітку 2018 року «Рaдіо Лaдa» все ж змінило хвилю мовлення тa адресу. Третього липня у радіостанції закінчився термін дії ліцензії, a Ладижинська міська рада відмовила у продовження фінансування. Ситуацію із запальним Уткіним вдалося владнати – і «Лада» змінила прописку на гайсинську.

 

У квітні голосними заявами про перешкоджання журналістській діяльності збурила інфопростір співзасновниця газети «33 канал», а також депутат облради Тетяна Редько. Під час сесії депутатка раптом почала виконувати журналістську роботу, якій перешкоджав опоблоківець Юрій Яремчук. Протистояння Редько-Яремчук має давню історію і своїм корінням сягає конфліктів минулих скликань обласної ради. Щоправда, це більше особиста справа двох депутатів, але вінницька поліція таки відкрила провадження по 171 статті.

 

У серпні слідче відділення Теплицького відділення поліції ГУНП у Вінницькій області відкрило кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналіста,  заступниці редактора газети “Вісті Тепличчини”. Тоді Ірину Слюсар очільниці місцевої влади змусили залишити залу районної держадміністрації, де йшла нарада щодо перспектив сільських закладів охорони здоров’я.

Ця ситуація була не вперше. Тричі журналістів газети місцева влада позбавляла можливості бути присутнім на відкритих заходах.

 

Наприкінці серпня журналісти програми «Інспектор.Міста» вже мали проблеми і доступом у дитячий садок «Амадея». Працівники закладу обґрунтували свою відмову тим, що заклад – приватний і знаходиться на приватній території.

Пізніше адміністрація дитсадка, яка була представлена дебелими чоловіками, виштовхувала знімальну групу з території. А поліція, яка їхала 20 хвилин, нічим не допомогла журналістам, а лише чемно та сором’язливо поводила себе перед адміністрацією дошкільної установи. Але провадження (що дивно!) таки відкрила.

 

Насправді, удавана «сліпота» поліції у Вінниці – явище системне. У березні місцеві прихильники традиційних цінностей заблокували проведення правозахисного заходу.  Тоді Громадська організація «Правозахисний ЛГБТ Центр «Наш світ» організувала та мала провести у Винниці круглий стіл на тему «Протидія злочинам ненависті та дискримінації в Україні». Але учасникам заходу навіть не вдалося потрапити у приміщення – традиційно натхненні патріотизмом та бажанням затвердити виключно власну систему цінностей молоді люди заблокували приміщення.

Звичайно, міська поліція і тут не побачила правопорушення і з задоволенням не внесла до ЄРДР цей випадок. Але адвокату Центру вдалося через суд домогтися відкриття провадження.

 

Тож, головним викликом 2019 року для журналістів видається навіть не сам факт порушення їх прав, а процесуальна сліпота та ангажованість поліції. І це ганебне явище може припинити перш за все систематичне висвітлення роботи поліції у справах, пов’язаних із порушенням прав журналістів. Інакше – всі злочину кануть в забуття. А це наші поліцейські робити вміють. Проте, це вже історія для наступного блогу…

 

Антон Булгаков, регіональний представник ІМІ у Вінницькій області

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.

Антон Булгаков

28 грудня, 2018