«Тихий бунт» у Тульчинській єпархії, або Чому митрополит Іонафан змушує поминати патріарха РПЦ Кіріла?

Новини Вінниці / «Тихий бунт» у Тульчинській єпархії, або Чому митрополит Іонафан змушує поминати патріарха РПЦ Кіріла?

У Тульчинській єпархії УПЦ МП переважна більшість духовенства відкрито ігнорує вказівки правлячого архієрея – митрополита Іонафана (Єлєцьких) – та уникає участі у богослужіннях з ним. Зі свого боку очільник єпархії погрожує священикам «санкціями» за «непослух». Ситуація, яку можна назвати «тихим бунтом», триває, і навіть поглиблюється через вимогу митрополита збільшити «податки»…

Першим поминати Кіріла

Переважна більшість архієреїв Української православної церкви Московського патріархату погоджується із засудженням агресії Росії та не поминають під час служб прихильника вбивств українців патріарха РПЦ Кірла. Винятки фіксуються на окупованих територіях, де священики інколи є заручниками ситуації, адже напади російських військових та вбивства – звичайна справа для ідеології рашизму, яка по суті нічого спільного з християнством немає. Втім, вимагають поминати «кровавого» патріарха також і на Вінниччині. Саме таку настанову дає клірікам митрополит Іонафан. 

Декілька священиків, які звернулись до редакції NaПарижі, розповіли про «нові порядки», запроваджені архієреєм влітку. Для «посилення дисципліни» митрополит Іонафан зобов’язав усіх кліріків приєднатися до закритої спільноти у Телеграм «Собрати расточенныя». Сам через цю групу владика надсилає накази, розпорядження та повідомлення по єпархії, які вважає обов’язковими для виконання.

Серед решти вказівок митрополит Іонафан вимагає від священиків поминати за богослужіннями патріарха Кіріла. Звісно, це не єдине, що є в настановах архієрея.

«Екстремістами» архієрей називає звичайних парафіян

Він приміром, закликає перебороти підсвідомі «побоювання» щодо втрати пастви та «перетерпіти гоніння», не зважаючи на пояснення священиків, що віряни зневажають усе російське, зокрема і РПЦ.

Не звертаючи на це уваги, митрополит наголошує на посиленні церковної дисципліни для збереження «організованості пастирів при агресивних діях екстремістів до захопленню храмів». Фактично, «екстремістами» архієрей називає звичайних парафіян, які скидались грішми для побудови храмів, але не хочуть нічого спільного мати з Росією.

Досить радикальне ставлення у митрополита не лише до пастви. Він попередив священиків про заборону будь-яких зборів без письмового прохання та погодження. Більш того, навіть відлучатися за межі єпархії можна лише після письмового прохання і «з благословення» правлячого архієрея.

За «непослух» митрополит Іонафан погрожує навіть відправленням «на спокій», виведенням «за штат», забороною служити, тощо. Тобто, по суті, у священиків можуть забрати парафію.

Скріншоти настанов та «санкцій» із закритої спільноти додаються.

Зауважимо, за «непослух» архієрею священикам загрожують застосуванням покарання. Чи не є це подвійними стандартами? Чому тоді митрополит вимагає помити Кіріла, коли Блаженіший Онуфрій ще навесні відмовився?..

У травні Іонафан підтримав усі пропозиції Собору

«Пір під час війни» чи подяка за хіротонію?

У той час, коли релігійні громади допомагають нужденним, переселенцям, а інколи і військовим ЗСУ, окрім дисципліни, архієрей вимагає більших відрахувань з парафій до єпархіального управління. Священикам пояснюють потребу у додаткових надходженнях у бажанні накопичити кошти для помпезного святкування 75-річного ювілею архієрея у 2024 (!) році, а також на ремонт та придбання транспорту, встановлення пам’ятника та вертепу перед собором Різдва Христового у Тульчині.

Зростання «податків» не знайшло підтримки у духовенства, а окремих священиків обурює. Однак, у разі невиконання вимоги їм погрожують проведенням аудиту як у релігійних громадах, так і у благочинних округах, причому з відповідними висновками – переміщенням на інші парафії.

Редакцію запевнили, що більшість парафій збільшили відрахування «до Тульчина», хоча це і складно, але ж треба знати міру.

Певним здивуванням у середовищі духовенства стала хіротонія наближеного до Іонафана – вікарія Сергія (Аніцоя), який нещодавно у Київській митрополії отримав титул архієпископа.

Митирополит Іонафан і архієпіскоп Сергій

Священики єпархії однозначно вказують, що з них збирали кошти на «подяку» за цей титул. З одного боку це звична практика. Проте з іншого не всі погоджуються з тим, що вчасно за архієпископський титул просили у вірян більше коштів під час війни.

Про що не кажуть тульчинські священики, але це здається очевидним. Очільник УПЦ МП Онуфрій після повномасштабного вторгнення заявив про свою проукраїнську позицію, на травневому Соборі у Києві було обрано курс на відокремлення від РПЦ, хоча в «середині» митрополії існує чітка проросійська «партія». Складається враження, що саме її істотне посилення могло спряти тому, що протеже Іонафана отримав титул архієпископа.       

Олег Верлан

24 серпня, 2022