У ніч проти 29 червня під час відбиття масштабної російської ракетно-дронової атаки на українські міста загинув льотчик 1-го класу, підполковник Повітряних сил України Максим Устименко. Він героїчно виконав бойове завдання на літаку F-16, застосував весь комплекс бортового озброєння та збив сім повітряних цілей.

За інформацією командування Повітряних сил, під час ураження останньої цілі літак Максима зазнав серйозних ушкоджень і почав втрачати висоту.

 "При експлуатуванні останнього його літака він отримав пошкодження і почав втрачати висоту. Максим Устименко зробив усе можливе, відвів машину від населеного пункту, але катапультуватися не встиг", — повідомили у командуванні.

У Максима залишився маленький син й дружина, які проживають у Гніванській громаді на Вінниччині.

Співчуття рідним висловив депутат Гніванської міської ради Юрій Мельник:

"Сум та невимовна біль... Щирі співчуття від усіх могилівчан та від сім'ї Мельників - Гребенюків родичам моєї дружини (могилівським родинам Кондратюків, Тичин, Лозових) з приводу важкої та непоправної втрати - загибелі під час повітряного бою у російсько-українській війні Максима УСТИМЕНКА... В селі Могилівці у нього залишилось найцінніше на цій землі - кохана дружина та його кровиночка - синочок...

Максим відлетів на небеса навіки, загинувши у нічному бою, коли кацапи атакували Україну більше ніж пів тисячою ракет та шахедів, як справжній герой та за свій подвиг удостоєний звання Героя України (на жаль - посмертно)...

Без коханого чоловіка залишилась наша могилівчанка Дарина Устименко, без батька ще зовсім маленький синочок...

Максим любив приїжджати до Могилівки та перевіз з Києва до Могилівки свою кохану дружину Даринку з маленьким синочком на початку війни...

Тут вони очікували свого коханого та татуся під час навчання за кордоном, коли він навчався у Франції бити кацапів на літаках F-16. Тут вони очікували на його повернення з кожного повітряного бою, останній з яких він прийняв як справжній герой 28 червня, знищивши 7 ворожих ракет та шахедів. Він міг катапальтуватися, але усвідомлюючи що загине, проявив справжній героїзм та відвів свій літак від населеного пункту над яким відбувався бій... Його побратими кажуть, що він не міг поступити по іншому, бо був СПРАВЖНІМ - любив Україну, дружину, синочка, родину...

Він загинув сам, врятувавши не один десяток життів безневинних жінок та дітей, яких своїми ракетами та шахедами намагаються вбити кацапи та завдяки діям якого вони не долетіли до своїх цілей...

Вічна тобі пам'ять, героє. Слава тобі у віках, Максиме, та Царство тобі небесне. Щирі співчуття з приводу важкої втрати Дарині Устименко (Тичині), сестрі дружини Валентині Кондратюк, Світланочці Тичині та усій нашій родині.

Сумуємо разом з вами. Тримайтеся. У цю важку хвилину будьте мужніми, такими яким був Максим... Московія має бути зруйнована".