Не тільки вінничани, а, мабуть, кожна українська родина вже відчуває, що економічна ситуація в державі далека від тої, яку обіцяли влітку 2019-го. Звісно, щодня нам кажуть про наслідки від коронавірусу та вимушеного карантину. Хоча здається, що вони стали лише «верхівкою айсбергу». На думку колишнього очільника Вінницької ОДА, кандидата економічних наук Валерія Коровія, підвалини сучасної ситуації криються у конкретних урядових кроках минулого року. А їх наслідки відчуватимуть тисячі родин тільки у Вінницькій області… 

«В обласному бюджеті «діра» сягатиме 150 мільйонів»

- Валерію Вікторовичу, якими можуть бути «прогалини» у бюджеті, які уряд пов’язує з різними чинниками, зокрема карантином? Інакше кажучи, яку, на Вашу думку, «діру» у бюджеті слід очікувати?   

- Коли закладався бюджет 2020 року, то передбачалась динаміка росту на рівні 16%. Зараз ми маємо +5%. І динаміка падає… Враховуючи ситуацію, «діра» у бюджеті до кінця року складатиме близько 1 млрд грн. Це приблизно 12-15%.А в обласному бюджету «діра» сягатиме 150 мільйонів. Отримаємо ті ж самі відсотки.

- Сума відповідає розміру виплат за два місяця. Можна припустити, що незабаром почнуться затримки з отриманням бюджетниками зарплат?

- «Касові розриви», на мою думку, почнуться з червня, коли потрібно буде виплачувати зарплати та відпускні вчителям. Дефіцит потрібно покривати за рахунок позичок. За таких умов говорити про капітальні видатки – нове будівництво та реконструкції – не варто.

- Наразі центральна влада намагається проблеми списати на карантин та коронавірус…

- Хоча реально криза розпочалася у IV кварталі минулого року, коли всі відчули різке скорочення видатків.

- Ви вважаєте, що причина регресу у призначенні Кабміну на чолі з О.Гончаруком?

- Я переконаний, що це був найбільш непрофесійний уряд за новітню історію України. Спочатку уряд отримав величезний кардбланш довіри і можливості просувати розпочаті реформи, не ламаючи існуючу на той час систему з доволі потужним темпом розвитку економіки.

Через непрофесіоналізм, непослідовність фактично були створені передумови для зародження вкрай негативних тенденцій з держбюджетом.

«З вересня уряд Гончарука почав будувати «фінансову піраміду»

- У такому випадку сформулюйте три основні помилки уряду Гончарука…

- Базовий негатив – Кабмін втратив ініціативу у діалозі між урядом, Мінфіном і Нацбанком. Це «золотий трикутник» стабільності фінансової системи держави. Замість домовленостей з МВФ, які фактично були узгоджені до осені, уряд припинив діалог з фондом по довгостроковій програмі, яка б стосувалася і покриття дефіциту бюджету, натомість цей дефіцит почав покриватися за рахунок прискореної емісії облігацій внутрішньої державної позики за неймовірно високими відсотковими ставками.

З вересня уряд Гончарука почав будувати «фінансову піраміду». Комерційні банки не кредитували українську економіку, а скуповували облігації. Економіка відразу відчула брак гривневої ліквідності та відреагувала скороченням інвестпрограм.

Всі світові спекулянти «збіглися», аби скупити облігації. Покривати дефіцит бюджету почали за рахунок продажу цих облігацій. Тобто, перша помилка – жахливі макроекономічні прорахунки, де уряд все зробив, щоб «обезкровити» українську економіку. В результаті такої фінансової політики інфляція склала 4% у річному вимірі (хоча з МВФ домовлялися про 7,5%), курс долара закладався у бюджеті 28,5 грн, а він впав до 23,5 грн/$. Бюджет втратив суттєві надходження від імпортного мита. Тому у четвертому кварталі Україна вже відчула прорахунки очільників уряду.

Друга причина – вкрай невдала дискусія у суспільстві навколо земельної реформи. Це зіграло катастрофічно негативну роль для аграрних регіонів. На прикладі Вінниччини ми побачили катастрофічне згортання всіх інцестпроєктів в АПК.

Третя проблема – повністю нівельовано пріоритети по стимулюванню розвитку індустрії. В уряді багато говорили, анонсували, але нічого не робилося. Тому ми отримали колосальне скорочення промислового виробництва. 

Хочу звернути увагу, що у вересні 2019-го ніхто не чув про коронавірус. А економіку вже «лихоманило». Уряд Шмигаля почав використовувати тему COVID-19 для перемовин з МВФ, щоб збільшити розмір дефіциту бюджету з 3,5% до 8%.

«Уряд повинен вийти до людей і чесно сказати, що ми повинні навчитися жити та працювати у цей період»

- Очільник НБУ Яків Смолій визнав, що транш МВФ ми маємо «проїсти», кошти направлять на зменшення дефіциту бюджету, а не на розвиток. Це є наслідком внутрішньої політики другої половини 2019 року?  

- Немає іншого виходу. Кредит фонду дасть можливість забезпечити покриття дефіциту бюджету валютними надходженнями. Інакше кажучи, коштами від нового траншу Україна має частково розрахуватися за минулі кредити з міжнародними кредиторами, оскільки у бюджеті відсутні для цього вільні кошти. Тих, що є не вистачає на нагальні потреби. 

Якщо б Україні не дали б цього ресурсу, уряд вдався би до оголошення технічного дефолту, визнавши неспроможність виплачувати відсотки по боргам. Або Кабмін пішов би шляхом, який застосовували у 1990-их, тобто через емісію гривні та запуск «друкарського станку». Розмір девальвації гривні ніхто не прогнозував би.

- Уряд Шмигаля більш професійний, ніж попередній?

- Скажу, що нинішнім урядом обрано консервативний стиль управління, підправлені деякі помилки уряду Гончарука. Як позитив хочу відмітити співпрацю Мінфіну з МВФ. Але бачу багато і негативних речей у роботі виконавчої гілки влади. Показовим прикладом є 300%-і надбавки медикам, які працюють з хворими на коронавірус.

Рада виділяє кошти, але на місцях користуються постановлю КМУ від 2003 року, де зарплатню нараховують від погодинної ставки. Чомусь Кабмін не прийняв окрему постанову, в якій мав би регламентувати виплати. А органи місцевої влади не спромоглись вказати на таку «дитячу» помилку. На мою думку, це свідчить про існування паралічу системи виконавчої влади.  

Ми бачимо наради в Zoom, звіти у Facebook, але повірте мені, як людині, яка очолювала облдержадміністрацію, подібну неузгодженість навіть важко уявити у 2014-18 роках. Тому я кажу, що наразі система координації у виконавчій владі не працює.

До сих пір немає єдиного бачення, як буде розвиватися українська економіка. Я вважаю тому, що немає чесного діалогу із суспільством з боку уряду. Як на мене, уряд повинен вийти до людей і чесно сказати, що з проблемою коронавірусу нам доведеться працювати, поки не буде вакцинації та ліків, але ми повинні навчитися жити та працювати у цей період. Уряд має секторально регламентувати правила роботи під час епідемії, яка не скоро закінчиться.

Я маю право давати оцінку, адже, у час коли я очолював ОДА, нагальними бути також мобілізація, ліквідація наслідків вибухів на арсеналі під Калинівкою… Це теж виклики. Уряд повинен бути чесним, прагматичним і говорити зрозумілі усім речі. Проте українські політики на всіх рівнях – від центральної до регіональної – тему коронавірусу використовують  як інструмент політичної боротьби по збільшенню особистого рейтингу. Я не можу зрозуміти, чому з останніми новинами певних територій звертається не санітарний лікар, а політичний діяч. Довіра до слів медика, мені здається, була б більшою.

Як наслідок ми отримали зворотній процес – за принципом бумерангу негатив щодо виходу з карантину буде адресований до політиків з екрану монітору чи телевізору, які продовжують залякувати. Хоча люди це вже не сприймають.